Іван Драч Балада про соняшник

Іван Драч Балада про соняшник

Загрузка...

 Іван Драч

рік народження 1936

 Балада про соняшник

 читати в повному обсязі

В соняшника були руки і ноги.
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром.
Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі.
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве, засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
– Дайте покататися, дядьку!
А ні, то візьміть хоч на раму.
Дядьку, хіба вам шкода?!

Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе.
Щоб стати навіки соняшником.