Іван Котляревський Віють вітри, віють буйні…

Іван Котляревський Віють вітри, віють буйні…




Іван Котляревський

1769-1838

Віють вітри, віють буйні…

 читати в повному обсязі

Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться.
О, як моє болить серце,
А сльози не ллються.

Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу,
Тілько тоді і полегша,
Як нишком поплачу.Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерть не забуде…

Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі.
Чи щаслива ти билинка,
Що росте на полі?

Що на полі, що на пісках,
Без роси на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!

Загрузка...