Теорія літератури. Сюжет твору.

Теорія літератури. Сюжет твору

Теорія літератури

Сюжет твору

Людське життя знаходиться в постійному русі завдяки боротьбі суперечливих явищ, тому предметом відображення у художніх творах стають численні конфлікти. Суть цих конфліктів розкривається у художніх творах у певних подіях, у розвитку дій.

Розвиток подій, які відбуваються в житті змальованих у творі людей, називається сюжетом (фр. – “предмет”).

У сюжеті розкривається зміст літературного твору через розгортання певного життєвого конфлікту, а також взаємин між виведеними персонажами.

У сюжеті відображаються суспільні відносини, даються картини формування й розвитку людських характерів. Отже, сюжет є основою  для об,єднання складових частин твору в єдине ціле.

Більшість художніх творів мають сюжетну будову, у них змалоьвані події, основою яких є конфлікт і його розвиток.

Безсюжетними є лише нариси природи.

Часто в основу сюжету письменники беруть життєві факти.

Вивченням сюжету літературного твору з,ясовують такі основні питання:

  • відбиття у сюжеті правди життя;
  • суспільна значимість конфлікту, який відображається у сюжеті;
  • позиція автора в оцінці явищ життя;
  • художня майстерність автора у розгортанні сюжету.

У сюжетній будові літературних творів є такі компоненти:

1)    Експозиція (передісторія) – виконує службову роль. Готує до такого розуміння образів твору, якого домагається автор (розкриття характерів, минулого і т.п.) Експозиція є не у кожному творі.

2)    Зав,язка – подія, з якої виростає основний конфлікт твору. Вона спрямовує дію до її остаточного розв,язання.

3)    Розвиток дії (перипетії – з гр. “несподівана подія”) – сума обставин, які змінюють одна одну і в яких розгортається дія, повністю виявляють себе характери дійових осіб. Нагромадження триває до того часу, поки не трапиться подія, яка змінює обстановку, приводить до необхідності розв,язання конфлікту. Це і буде кульмінацією твору.

4)    Кульмінація (лат. – “вершина”) – подія, що означає найвище напруження конфлікту. Після кульмінації розвиток дії отримує інший напрям, спрямовується до розв,язки.

5)    Розв,язка – логічне завершення ланцюга подій, які зазнали докорінного перелому в кульмінації.

6)    Післяісторія (епілог) – розповідається про подальшу долю дійових осіб, у загальних рисах ідеться про їх майбутнє. Епілог є не у кожному творі.

Схожі записи

Метки: , , , , . Закладка Постоянная ссылка.