Вступ
Жила на світі дівчинка, гарненька, русява, з блакитними очима. Одним словом – красуня. Звали її Христя. Якось подарували дівчинці комп’ютер, але вона не знала, як ним користуватись та яких правил треба додержуватись. Коли Христя дивилась мультик, то побачила дуже привабливу рекламу. Дівчинка одразу ж клацнула туди. Після того все ніби перевернулося з ніг на голову. З цього моменту почалися Христині пригоди.
Перше завдання
Спочатку дівчинка падала в безодню. Падала хвилин двадцять. Потім Христя побачила Андроїда. Але він розмовляв англійською. На щастя, дівчинка в школі вивчала цю мову і знала її краще за всіх у класі. І вона змогла розібрати слова, які говорив Андроїд.
— Ти повинна виконати два завдання, – каже зелений чоловічок.
— А якщо я не зможу їх виконати? – зі страхом спитала Христя.
— Тоді ти зостанешся тут назавжди!
— Але … , – тільки-но дівчинка почала говорити, Андроїд зник.
Перед Христею з’явилося перше завдання, у якому говорилося: «Знайди кристал у печері і принеси його в дім Віруса, він дасть тобі чарівний комп’ютер, принеси його на це ж місце, у цей час, завтра”.
Дівчинка почала плакати і подумала:
— Навіщо я клацнула на ту рекламу!
Але вона пішла шукати печеру. По дорозі Христя зустріла кота. Він був гарнесенький, сіренький, з великими очами, але дуже сумний.
— Привіт, котику.
- Привіт, дівчинко.
- Як тебе звати? – питає Христя.
- Мене звати Боня .
- А мене Христя.
- Дуже приємно.
- А чого ти такий сумний? – питає дівчика .
- Розумієш, я був грою, яку видалили, і тепер мені нікуди йти.
- Тоді … . Ходімо зі мною! Разом веселіше!
- А куди ти йдеш?
— Мені потрібно знайти печеру, а в печері кристал, потім його треба віднести Вірусу, а він дасть чарівний комп’ютер, його потрібно віднести Андроїду.
На вечір Христя дуже зголодніла. Дівчинка з котом заходилася робити халабуду на ніч. А ще в цьому світі, якщо ти чогось забажаєш, то воно одразу ж з’являється. Так вони і повечеряли.
Настав ранок, Христя з Бонею відправилися шукати печеру. Їхня дорога була важка: спочатку йшли полями, потім – болотами, нарешті дісталися потрібного місця. У печері було мокро, холодно і страшно. Але друзі все ж зайшли. Там було три тунелі, Христя зразу пішла в перший. Але, на жаль, там не було кристала, у другому теж. Нарешті! У третьому тунелі був той самий кристал. Христя з Бонею швидесенько забрали його і вибігли з печери.
- Ну що, куди тепер йдемо? – питає котик.
- До Віруса.
- О … то чоловік з манерами, але з ним треба бути обережним.
- Добре, ходімо.
Коли друзі дійшли, дівчинка обережно постукала у двері, які були старими, з мохом.
- Хто там!?
- Даруйте, я принесла Вам кристал.
- Це важливе «дєло»! Заходьте!
Зайшовши, дівчинка побачила розкішний дім. Вона віддала кристал, а Вірус дав малесенький комп’ютер. Тільки-но Христя вийшла, вмить перед нею з’явився Андроїд і сказав:
- Молодець, ти виконала перше завдання!
Друге завдання
Через хвилини дві з’явилося наступне завдання: «Зайди в соцмережу Instagram, там буде дві кнопки, які треба натиснути одночасно».
- Боню, ти знаєш, де знаходиться ця соцмережа ?
- Так,ходімо!
Йшли друзі дні два. Зустріли охоронця, той запитав:
- Ти хто?
- Мені дуже треба… у мене завдання… мені сказав Андроїд.
- Андроїд? Тоді проходь, люба дівчинко.
З’ясувалося, що Андроїд – головний у цій країні.
Довго друзі шукали ці кнопки. Знайшовши кнопку і натиснувши її, Христя різко почала злітати. Вона прокинулася вже вдома і зрозуміла, що це був лише її сон. Мама Христі гукала дівчинку. Батьки хотіли подарувати Христі кота, побачивши якого, дівчинка зрозуміла, що це той самий Боня. Ось такі «пригоди» сталися з дівчинкою!
Автор:
Гогунська Аріна,
учениця 6-го класу