Фільм Лiсова пiсня | Леся Українка

Фільм Лiсова пiсня | Леся Українка

Лісова пісня — це драма-феєрія в 3 діях Лесі Українки, яка написана в 1911 році. У цій драмі втілилося народне сприйняття навколишнього світу, а також міфологічне мислення українців. Розкрита проблема відносин людини і природи, які дуже часто не є гармонійними. Людина звикла ставитися до природи, як до засобу, що робить її життя зручнішим. Використовуючи природні дари, людина не помічає своїх шкідливих дій. Мавка є втіленням не тільки краси і беззахисності природи, але й духовної краси людини, що не може бути знищена в повсякденних дрібних турботах. Вона вічно відроджується.

Леся Українка На роковини

Леся Українка На роковини

Леся Українка 1871 — 1913 На роковини  читати в повному обсязі * Вірш присвячено Т. Г. Шевченку.  Не він один її любив, віддавна Україну поети славили в піснях, немов «красу-дівчину».

Леся Українка Лелія

Леся Українка Лелія

Леся Українка 1871 — 1913 Казка для дітей Лелія  читати в повному обсязі У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як палає смужка блакитного світла аж додолу. — Павлусю, куди ти так дивишся? — спитала мама хлопчика, бо то ж мама сиділа й гляділа свого слабого синка. — Та я дивлюся на ту смужку. Мамо, звідки вона? З чого вона? — сказав хлопчик. — То місяць так світить, Павлусю, то світло, а заслонити вікно, то й … Читати далі

Леся Українка Метелик

Леся Українка Метелик

Леся Українка 1871 — 1913 Метелик  читати в повному обсязі Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма що не був він там самотнім, — мав-таки сусіда; сусід той був лилик; та з того сусідства невелика була користь для метелика: лилик був неговіркий, понурий собі, та до того ще з якимсь презирством дивився на бідного метелика, — сказано, нерівня! Лилик сидів тихо в своєму кутику, ні за чим він не жалкував, та нічого й не бажав, хіба тільки кутка ще темнішого, щоб міг … Читати далі

Леся Українка Лісова пісня

Леся Українка Лісова пісня

Леся Українка 1871 — 1913 Лісова пісня читати у повному обсязі Драма-феєрія в 3-х діях  СПИС ДІЯЧІВ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ»  ПРОЛОГ  «Той, що греблі рве».     Русалка. Потерчата (двоє).           Водяник.  ДІЯ І  Дядько Лев.             Перелесник. Лукаш.                         Пропасниця (без мови). Русалка.                      Потерчата. Лісовик.                      Куць.

Леся Українка Мрії

Леся Українка Мрії

Леся Українка 1871 — 1913 Мрії  читати в повному обсязі У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували.

Леся Українка Тиша морська

Леся Українка Тиша морська

Леся Українка 1871 — 1913 Тиша морська  читати в повному обсязі В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі!

Леся Українка Співець

Леся Українка Співець

Леся Українка 1871 — 1913 Співець  читати в повному обсязі Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса.

Леся Українка Надія

Леся Українка Надія

Леся Українка 1871 — 1913 Надія  читати в повному обсязі Hi долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну,

Леся Українка Мій шлях

Леся Українка Мій шлях

Леся Українка 1871 — 1913 Мій шлях  читати в повному обсязі На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: “Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті”. Я йду шляхом, пісні свої співаю; Та не шукайте в них пророчої науки, — Ні, голосу я гучного не маю! Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, — Скажу я: “Разом плачмо, брате мій!” З його плачем я спів з’єднаю свій,