Лінгвістична казка «Про дружбу Іменника і Прикметника»

Лінгвістична казка "Про дружбу Іменника і Прикметника"

В одному королівстві жила-була королева Морфологія. І було у неї два сини: Іменник і Прикметник. З дитинства вони завжди разом. Удвох їли, спали, гуляли. І такі вони були слухняні, що мати Морфологія не могла ними намилуватися.

Фанфік до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Фанфік до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Події  відбуваються після  другої  дії Лукашу тяжко жити без Мавки. Килина з матір’ю постійно сваряться. Та він і сам розуміє, що Килина далеко не та добра, весела дівчина, якою була на початку їхнього знайомства. Мати відстоює свою точку зору, Килина — свою. А хлопець знаходиться на роздоріжжі. Він розуміє, що якщо почне захищати одну, то з іншою посвариться. Хоча йому вже все одно. Без його Мавки – все одно.

Роман «Місто» скорочено. Валер’ян Підмогильний

Роман Місто скорочено. Валер’ян Підмогильний

Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на  тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має  розум, як янгол —  ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє. Талмуд. Трактат Авот Як можна  бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло? А.Франс, Таїс ЧАСТИНА ПЕРША Здавалось, пливти далі нікуди. Степан стояв на палубі. Його село, те,  що  він  покинув, теж стояло на березі. Він зітхнув, може, це вже  було останнє село  перед містом.

Iван Нечуй-Левицький. Князь Єремія Вишневецький

Iван Нечуй-Левицький. Князь Єремія Вишневецький

I В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним і за його родом ще й усю Лубенщину: усі землі на річці Сулі з містами Хоролом, Ромнами, Прилуками, усі землі до самої тодішньої московської границі, котрими з давніх-давен обладували канівські міщани. 

Iван Нечуй-Левицький. Кайдашева сiм’я

Iван Нечуй-Левицький. Кайдашева сiм'я

I Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки. На високих гривах гір … Читати далі