Легенда про собаку

Жив колись пес.   Він був дуже самотній і мріяв знайти собі друга. Спочатку за приятеля він хотів взяти зайця. Але до кого з них не підходив – усі швидко тікали. Потім за друга він хотів взяти лиса. Але пес зрозумів, що це народ хитрий і точно обдурить його. Одного дня, шукаючи собі друга, тварина …

Вірш про зорі

Чи не замислювались ви, що для вас значать зорі? Спостерігаючи за ними, кожна людина символізує зорі з чимось своїм. У меня ж, зорі асоціюються з чимось неосяжним, величним. Зорі – це мрія, здійсненність якої, залежить тільки від вас. Коли ти залишаєшся один, Поглянь на небо в очі дивних зір. Гадаю я, не бачив ти долин, …

Фанфік до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Фанфік до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Події  відбуваються після  другої  дії Лукашу тяжко жити без Мавки. Килина з матір’ю постійно сваряться. Та він і сам розуміє, що Килина далеко не та добра, весела дівчина, якою була на початку їхнього знайомства. Мати відстоює свою точку зору, Килина – свою. А хлопець знаходиться на роздоріжжі. Він розуміє, що якщо почне захищати одну, то з …

Роман «Місто» скорочено. Валер’ян Підмогильний

Роман Місто скорочено. Валер’ян Підмогильний

Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на  тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має  розум, як янгол –  ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє. Талмуд. Трактат Авот Як можна  бути вільним, …

Iван Нечуй-Левицький. Князь Єремія Вишневецький

Iван Нечуй-Левицький. Князь Єремія Вишневецький

I В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним і за його родом ще й усю Лубенщину: усі землі на …

Iван Нечуй-Левицький. Кайдашева сiм’я

Iван Нечуй-Левицький. Кайдашева сiм'я

I Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені …