Фанфік до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Події  відбуваються після  другої  дії

Лукашу тяжко жити без Мавки. Килина з матір’ю постійно сваряться. Та він і сам розуміє, що Килина далеко не та добра, весела дівчина, якою була на початку їхнього знайомства. Мати відстоює свою точку зору, Килина — свою. А хлопець знаходиться на роздоріжжі. Він розуміє, що якщо почне захищати одну, то з іншою посвариться. Хоча йому вже все одно. Без його Мавки – все одно. Читати запис повністю »

Роман Місто скорочено. Валер’ян Підмогильний

Шість прикмет має людина: трьома
подібна вона на  тварину, а трьома на
янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як
тварина – вона множиться і як тварина –
викидає; як янгол – вона має  розум, як
янгол —  ходить просто і як янгол –
священною мовою розмовляє.

Талмуд. Трактат Авот

Як можна  бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?

А.Франс, Таїс

ЧАСТИНА ПЕРША

Здавалось, пливти далі нікуди. Степан стояв на палубі. Його село, те,  що  він  покинув, теж стояло на березі. Він зітхнув, може, це вже  було останнє село  перед містом. Читати запис повністю »

Iван Нечуй-Левицький. Князь Єремія Вишневецький

I

В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним і за його родом ще й усю Лубенщину: усі землі на річці Сулі з містами Хоролом, Ромнами, Прилуками, усі землі до самої тодішньої московської границі, котрими з давніх-давен обладували канівські міщани.  Читати запис повністю »

Iван Нечуй-Левицький. Кайдашева сiм'я

I

Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

Читати запис повністю »

Роман Хмари скорочено

Одного літнього дня, у місяці липні 183… року, з  міста Тули вийшла купка хлопців. Між ними був вищий од усіх – їх поводатар, Степан  Іванович Воздвиженський. Це були тульські семінаристи. Йшли вони до Києва. Їм були видані гроші на коні, але вони вирішили йти пішки, агроші пропити. Перед ними зявилася чудова панорама Києва. На високих горах скрізь стояли церкви, дзвіниці. Проти їх стояла  лавра. Київські гори стоять непорушно. Тульські семінаристи пішли прямо  на гору до лаври, до митрополита. Він їх розділив: ті, хто йде до академії; ті, хто в попи. Пообідавши розійшлися на 2 боки. Одні – до лаврської  гостиниці – і жили там, доки митрополит не роздав їм парафій на Україні. Друга половина – на Поділ до академії. Там вони здали екзамен – їх було прийнято до академії (Воздвиженський був серед них). Читати запис повністю »

Страница 1 из 7012345678910...Остання »
Вгору