Марко Вовчок тести для самоперевірки.

Марко Вовчок тести для самоперевірки.

Тести для самоперевірки  Марко Вовчок 1. Укажіть справжнє прізвище Марка Вовчка: А) Лариса Косач; Б) Ольга Кобилянська; В) Марія Вілінська; Г) Марія Садовська-Барілотті. 2. Укажіть назву прижиттєвих видань творів Марка Вовчка: А) «З вершин і низин»; Б) «Малоросійські повісті»; В) «Баляди і розкази»; Г) «Народні оповідання».

Марко Вовчок Маша

Марко Вовчок Маша

Марко Вовчок 1833—1907 Маша  читати в повному обсязі I Не родись ты пригож, а родись счастлив, говорят, и правду говорять истинную! Меня в молодости красавицею величали, а счастье-то мое какое! Ох, много я изведала на своем веку! Муж у меня был буйный, грозный. А вот сестра из себя невглядная была, и слабая такая, хилая, худенькая, да талан ей бог послал: муж в ней души не чаял, и деточки росли. Бывало, как приедет мой хмельной да разбушуется, выгонит меня — хоть на дворе мороз трещи, хоть дождь лей: ему нипочем, не пожалеет, — я пойду к сестриному окошечку, постою, погляжу. Сидит … Читати далі

Марко Вовчок Купеческая дочка

Марко Вовчок Купеческая дочка

Марко Вовчок 1833—1907 Купеческая дочка  читати в повному обсязі I Умерла у нашей барыни горничная девушка, и приказчику веленье прислано барское: немедля другую к барыне представить. Выбрал приказчик меня. Я была сирота, только и роду всего у меня, что дедушка. Ласковый такой старичок был, седенький, смирный. Выслушал он приказ, вздохнул да и повез меня. Барыня наша жила в уездном городке. Городок был ветхонький, словно серенький. И домики серенькие, и заборы, и частоколы, да и мещане там все в серых чуйках ходили. А вот деревья там такие развесистые, такие густолиственные! Над иною избушкою раскинется липа зеленая, всю закроет, только чуть уголочек … Читати далі

Марко Вовчок Отець Андрій

Марко Вовчок Отець Андрій

Марко Вовчок 1833—1907 Отець Андрій  читати в повному обсязі І «Ох, Боже мій, Боже, що та любов зможе!» – як то в пісні співають. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Він мені й родич далекий. Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду-віку нікого не скривдив. А веселий був! Як коли в празник зберуться люди до його хати, почне він точить: як жид на війну їхав, або як копитан зорі лічив, або про ляхів. От ляхів тільки не любив дуже. І в вічі ляхові не подивиться. Якось зморщиться, да все чмихає або чхає. Пан наш оконом і питавсь-таки його: … Читати далі

Марко Вовчок Свекруха

Марко Вовчок Свекруха

Марко Вовчок 1833—1907 Свекруха  читати в повному обсязі I Жила колись у нашому селі вдова Орлиха. Я ще була невелика дівчинка, не дуже-то що пам’ятаю, а чула се од покійної матері – нехай царствує! Вони були сусіди з Орлихою, тин об тин. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані, – висока, у червоному очіпку, все чорні брови здвигає. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував. Парубок на все село гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий. Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі. Задумала … Читати далі

Марко Вовчок Сестра

Марко Вовчок Сестра

Марко Вовчок 1833—1907 Сестра  читати в повному обсязі I Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й не запам’ятаю. Тільки мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько. Як поховали паніматку, батько не хотів удруге оженитись. Не буде вже над мою першу милу, — було, каже. — Коли господь її прийняв, нехай уже діточки господарюють!» Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене. Жили ми при достатку, всього було доволі; що, було, собі задумаю, те й зроблю: все мені вільно було. Що яке-то моє дівування було розкішне й … Читати далі

Марко Вовчок Сон

Марко Вовчок Сон

Марко Вовчок 1833—1907 Сон  читати в повному обсязі І Було нас у батька три дочки, – я найстарша. А був наш батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на вулицю погуляти з дівчатами. – Нікчемний той рід жіночий, – каже, – все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки. – Хіба ж ти й сам не гуляв зроду, Йване? – скажуть мати. – А я зроду дурнем не був, дякувати Господові! Хоч був тато грізний, а проте дуже нас жалував. Було, як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших: матусі очіпок, шовком гаптований, чи плахту червону, мені доброго … Читати далі

Марко Вовчок Чари

Марко Вовчок Чари

Марко Вовчок 1833—1907 Чари  читати в повному обсязі I Давня то давнина, а наче вчора діялось. Молоді літа – сказано: шо замолоду чуєш або бачиш, до кінця воно тобі привиджується. Стара бабуся, було, розказує нам, дівчаткам, прядучи вовну, а ми, звісно, наче тобі душею всяке слово вбачаємо, як то колись було на світі, якії дива творилися колись-то. Жив собі старий козак Задорожко з жінкою (розказує, було, бабуся). Дав їм Господь викохати собі сина, як сокола. Такий же то виріс козак з його хороший! Що до коня, що до зброї, що до звичаїв, мовляв, лицарських! А то ж і дома щира … Читати далі

Марко Вовчок Чумак

Марко Вовчок Чумак

Марко Вовчок 1833—1907 Чумак  читати в повному обсязі I Як помер наш батько, – нехай йому земля пером! – оставив нам дев’ять пар волів полових, хороших. Нас було три брати; я – найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво. Мати дуже просила: «Покинь, сину, чумакувати; я тепер нещаслива у світі, – хоч ти мене трохи розважатимеш.» Да таки й плохий він був, частенько слабував. Стали ми з старшим братом чумакувати. Грицько був парубок високий, чорнявий, кароокий, парубок – як орел. От стали чумакувати. Я вже й старий, уже дочка к осені рушники готує, а ще й тепер … Читати далі

Марко Вовчок Одарка

Марко Вовчок Одарка

Марко Вовчок 1833—1907 Одарка  читати в повному обсязі І Старий наш пан, покійник, недобрий був! Не тим би згадувати, да луччим ні за що. У нас через річку хутір козачий вільний, то й козаки його стереглись, як огню, і обходили, бо тяжко їх кривдив. А що вже ми, кріпаки, натерпілись од його, то нехай Господь боронить всякого хрещеного чоловіка! Було, як стрінеш його, то біжиш, не розглядаючи, чи гора, чи низ, аби розминутись. Найбільш його боялись дівчата. Не один вік дівоцький веселий він стратив. А що йому вдієш?. Іде, було, по селу хмурий, сердитий та й поглядає туди й сюди, … Читати далі