Архів категорії ‘Кобилянська Ольга

Ольга Кобилянська 1863 — 1942 Через море  читати в повному обсязі День із самого поранку ясний. Такий ясний і сонячний, що небо, звичайно в погожі дні синє-синє, відбилося в морі чистою блакиттю. І тому море синє, і сріблом мерехтить по верху, і погідне, і бутне. Хвилі його женуть одна одну до берега, грають весело і […]

Ольга Кобилянська 1863 — 1942 Через кладку  читати в повному обсязі I Я всіх знав отих, про котрих буду писати, старших і молодших, жінок і мужчин; ба одна часть їх мешкала навіть в домі моїх родичів, в горах, у невеликім місті. К., саме в роках, як вступив я в державну службу практикуючи і жив враз […]

Ольга Кобилянська 1863 — 1942 Царівна  читати в повному обсязі I Я родилася 29-го падолиста. Старі люди і сонники кажуть, що цей день — день недолі. Може. Однак мені не хочеться в те вірити. Я рада би приглянутися кождій речі до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися, — адже […]

Ольга Кобилянська 1863 — 1942 Сниться  читати в повному обсязі (Пристань з мущинами, від яких несуться голоси нерівними хвилями, то вище, то нижче.) Ми ще не в дорозі до повороту; ще не скінчили. Ми ще йдемо. Вгору, а там і вдолину. Не чуєте? Одні вдираються муравлями на скали, сторожать, сіють армат-ними ядрами; а долинами копошаться […]

Ольга Кобилянська 1863 — 1942 Сліпець  читати в повному обсязі Я осліп. Через що якраз — не варто й казати. Все-таки найстрашніше те, що я осліп. А зо мною разом у больниці сидів і другий такий темний, як я. Нам було добре, як нас разом лишали. — Бачиш хоч дрібочку сонця? — питав я іноді […]


Вгору