Стефаник Василь Камінний хрест

Стефаник Василь Камінний хрест

I Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником. То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на Івані жили виступали, однако їм обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі. Догори ліз кінь як по леду, а Івана як … Читати далі

Стефаник Василь життєвий і творчий шлях

Стефаник Василь життєвий і творчий шлях

роки життя 1871 —1936 рр. Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871р. в с Русові тепер Івано-Франківської області в сім’ї заможного селянина. У 1883 р. він вступив до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу брав участь у роботі гуртка гімназичної молоді, який проводив громадсько-культурну роботу серед селян, наприклад, організовував читальні. Ще в гімназії Стефаник почав писати. У 1888—1889 pp. у співавторстві з Л. Мартовичем він написав оповідання «Нечитальник» та «Лумера». У 1890 р. його було звинувачено в нелегальній громадсько-культурній роботі. Змушений залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії, де також брав участь у громадському житті, Стефаник … Читати далі

Василь Стефаник біографія скорочено

Василь Стефаник біографія скорочено

 Василь Стефаник 1871 — 1936  біографія скорочено Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. 1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889). У 1890р. Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в … Читати далі

Василь Стефаник Сини скорочено

Василь Стефаник Сини скорочено

 Василь Стефаник «Сини» скорочено короткий зміст «Старий Максим волочив яру пшеницю кіньми добрими, молодими». Був він добрим хазяїном, міцним чоловіком. Односельці про нього говорили так: «Старий пес, все лютий, але молоді коні ще міцно тримає; бригадир, іззамолоду добре годований, та втратив обох синів і відтоді все кричить і на полі, і в селі». Він справді кричить, сам із собою розмовляє, бо вже ні з ким більше. Була у Максима сім’я, але тепер він залишився сам. Невеселі його думи про те, що він вже старий, що втрачає сили, але гірше за все те, що самотній:

Василь Стефаник Новина скорочено

Василь Стефаник Новина скорочено

 Василь Стефаник «Новина» скорочено короткий зміст «У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчин­ку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Му­чився Гриць цілі два роки сам із дрібними дітьми. Ніхто за нього не знав, як він живе, що діє, хіба найближчі сусіди. Оповідали вони, що Гриць цілу зиму майже не палив у хаті, а зимував разом із дівчатами на печі».

Василь Стефаник Камінний Хрест скорочено

Василь Стефаник Камінний Хрест скорочено

Василь Стефаник Камінний Хрест» скорочено короткий зміст «Відколи Івана Дідуха запам’ятали в селі ґаздою, відтоді він мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну…» Отак разом із конем і підпрягався до будь—якої ро­боти. Іван Дідух працював багато, не менше, ніж його кінь. Але коня жалів більш, ніж себе.