Леся Українка Досвітні вогні

Леся Українка Досвітні вогні

Загрузка...

Леся Українка

1871 — 1913

Досвітні вогні

 читати в повному обсязі

Ніч темна людей всіх потомлених скрила
Під чорні, широкії крила
Погасли вечірні огні.
Усі спочивають у сні.
Всіх владарка ніч покорила.

Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі!
Щасливий, хто сни має милі!
Від мене сон милий тіка…
Навколо темнота тяжка,
Навколо все спить, як в могилі.

Привиддя лихі мені душу гнітили,
Повстати ж не мала я сили…
Зненацька проміння ясне
Од сну пробудило мене, —
Досвітні вогні засвітили!

Досвітні огні переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
Досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли, —
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла.

(1892)

Запис знаходиться в підрозділі вірші Лесі Українки.