Мов яхта біленька, у зелені плава
 Мирна моя Полтава.
 Чужого солдата говірка гаркава —
 Невже це моя Полтава?
Сміється до нього землячка лукава —
 Зрадлива моя Полтава.
 Ведуть нас у табір — доріжка
 кривава.
 Ні!
 Не моя це Полтава!
1942, Полтава.
Мов яхта біленька, у зелені плава
 Мирна моя Полтава.
 Чужого солдата говірка гаркава —
 Невже це моя Полтава?
Сміється до нього землячка лукава —
 Зрадлива моя Полтава.
 Ведуть нас у табір — доріжка
 кривава.
 Ні!
 Не моя це Полтава!
1942, Полтава.