Архів категорії ‘Клен Юрій

Юрій Клен 1891 — 1947 Сковорода  читати в повному обсязі Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі лише співать: “Цвіти, цвіти!” Аж власний світ у ній почне рости, В якому будуть теж сонця, і зорі, І тихі води, чисті і прозорі. Прекрасний […]

Юрій Клен 1891 — 1947 Прокляті роки  читати в повному обсязі Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил А. С. Пушкин Частина І Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, Над Києвом, і олов’яні оси Дзижчали і співали з-за моста, Де вітер заплітав березам коси І цілував в розтулені вуста. (О спогади терпкі […]

Юрій Клен 1891 — 1947 Терцини  читати в повному обсязі Коли тебе сурма своєї туги Покличе знов у дальній рідний край, Де ждуть тебе безчестя і наруга, Слова над пеклом Дантовим згадай: “Сюди йдучи в скорботу і відчай, Надії мусиш знищити дощенту”. Гамуй, мандрівнику, смертельний жах, Коли в душі погасиш сірий день ти

Юрій Клен 1891 — 1947 Беатріче  читати в повному обсязі І Тебе співець, піднісши понад зорі, Таким безсмертним світлом оточив, Що досі ще крізь далечінь віків Пронизують нас промені прозорі. Як жадібно ти ловиш, темнозора, Пливке, як пух, летюче листя слів, Коли дзвінкі дощі моїх рядків Шумлять, немов осінні осокори.

 Юрій Клен 4 жовтня 1891 — 30 жовтня 1947  біографія скорочено Заповіти Юрія Клена Юрій Клен відійшов від нас. В ньому тратимо письменника, що сама його присутність серед нас воскрешала блискуче і багатонадійне літературне життя 20-их років на Україні, яке за більш-менш стерпних політичних обставин могло б тривати і донині, тривати як ще блискучіша, імпозантна […]


Вгору