Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

Микола Куліш

Мина Мазайло

скорочено

короткий зміст

ПЕРША ДІЯ

До Рини прийшла подруга Уля, і та їй повідомила, що брат Мокій збожеволів від української мови, мріє до прізвища Мазайло додати «Квач». А батько навпаки малоросійське прізвище хоче змінити і шукає вчительку, щоб навчила його говорити правильно російською мовою.

Увійшла мати. Вони з донькою вирішують посилати телеграму тьоті Моті (Мотрона Розторгуєва) в Курськ, щоб приїздила.

У Рини ж виник інший план: щоб Уля закохала в себе Мокія.

Заходить Мокій – юнак з чорним висипом під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима. Рина їх знайомить, говорить, що Уля хоче запитати, що означає слово «бразолійний» (темно-синій) та «бринить». Між ними зав’язалась розмова про кіно, про афіші, на яких перекручують українську мову. Пішли в кімнату до Мокія.Ускочив Мазайло. Розповів дружині та доньці, як ходив до загсу, де йому дозволили змінити прізвище, потрібно тільки подати заяву, купити марок на 2 крб. та чекати публікацію тиждень чи два. Рина говорить, що до публікації краще Мокію нічого не говорити, а тим часом скликати родичів на сімейну раду – сестру матері Мотю із Курська та дядька Тараса із Києва. Мати ж відмовляє, бо у дядька Тараса і «кури по-українському говорять», Мокій, мабуть, у нього вдався.

Раптом до них вийшли Мокій та Уля, які зібралися в кіно.

ДРУГА ДІЯ

Два дні потому Рина допитувалася в Улі, як пройшло побачення. Також говорить, щоб та прискорила процес – закохала в себе Мокія, аби він забув взагалі про українську мову, а мріяв її очима, бюстом тощо. Рина покликала Мокія, а сама вийшла. Улі довелося сказати, що прийшла по українську книжку. Хлопець їй розповідав, яка милозвучна та багата українська мова. Наприклад: до слова «говорити» можна дібрати аж 30 синонімів. У двері подзвонили вже втретє. Уля пішла відчиняти.

Коли повернулася, то за нею йшла суха, потерта дама в довоєнному вбранні, сказавши, що вона Баронова-Козино, її найняв батько дати кілька лекцій з «правильних проїзношеній». Вона не запам’ятала прізвища, але «…Він ще казав, що не треба запам’ятовувати прізвища, бо не сьогодні-завтра має змінити його у загсі на інше…». Мокій говорить: «Однині… у мене папи немає!»

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

Увійшов Мазайло, сказав молодим людям, що йому потрібна ця кімната. Мокій жаліється Улі, що він самотній, немає до кого слова промовити. Запропонував дівчині «українізувати» її, адже в неї все українське: очі, губи, стан. Почав це доводити за допомогою науки антропології: «…Українці здебільшого високого зросту, стрункі… а ви хіба не стрункі?.. довгоногі… Нема гірш, як коротконога жінка… круглоголові, довгообразі, високо — та широколобі, темноокі, прямоносі. Рот помірний. Невеликі вуха… Як про вас писано…»

Уля відповіла: «Українізуйте, Моко». Мокій запевняє дівчину, що, вивчивши мову, вона стане більш культурною, корисною.

Мазайло увів Баронову-Козина. Почалося заняття (відкрили сторінку 47 книжки і почали читати вірш «Сінокос»). У Мини не виходить звук «r», говорить, що те саме «ге» увесь вік йому пекло і кар’єру поламало: «Ще молодим… Губернатора дочь оддаля закохалася мною. Просилася…: познайомте мене… Почувши … «ге» — одвернулась, скривилася».

В іншій кімнаті, відкривши двері, Мокій вчить Улю правильно вимовляти звук «r» — українською (як «х»). На останок Мока говорить: «Завтра, Улю, відбудеться друга ваша лекція. При одчинених дверях…» А потім у нестямі кричить до батька: «У криницю його!.. З новим прізвищем!..»

Убігли мати й Рина. Почалася катастрофа. Почули дзвінок – тьотя Мотя приїхала. Запитує. Що таке на вокзалі робиться: замість «Харьков» написано «Харків». «Нащо. Питаюсь. Навіщо ви нам іспортили город?»

Перейшли до дискусії стосовно прізвища. Мокій говорить, що у діда було прізвище Мазайло-Квач, отож треба додати Квач.

Задзвонив дзвоник. Вернулася перелякана Рина зі словами: «Дядько Тарас приїхав…». Мати й Рина почали кричати, щоб дядька не пускали. Але він уже був у дверях: «…Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєшся по-нашому… Всяке тобі штокає, какає…»

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

ТРЕТЯ ДІЯ

Третього дня Рина зустріла Улю на порозі: «Зараз у нас буде дискусія – чи міняти прізвище… тьотя Мотя викликала Моку на дискусію». А Мокій запросив ще комсомольців. «Добре хоч з дядьком посварився за стрічку, за якийсь там стиль…»

Рина бачить, що замість закохати в себе Мокія, Уля закохалася сама, почала вивчати українську мову. Рина навчає подругу: «…На межі його паси… Затумань йому голову,.. щоб як п’яний ходив!.. Щоб ідіотом ходив!»

У кімнаті зібралися усі. Тьотя з дядьком почали сперечатися про те, якою мовою говорили козаки. Їхню суперечку перервав дзвінок. Увійшли комсомольці: один – з текою (Аренський), другий – з футбольним м’ячем (Тертика), третій – з газетою (Губа).

Тьотя запропонувала обрати президію – «предсідатєля». Її і обрали. Вона говорить, що потрібно примирити батька з сином. Але Губа раптом крикнув, що за голову пропонує Тертику. Проголосувавши, обрали-таки тьотю. Почалася дискусія навколо мови. Тьотя: «А якби ви знали, якою огидною, репаною мовою вони говорять на сцені (про акторів у театрі). Невже й ваші українці такою говорять? Жах! До речі, невже правда, що «акушерка» по-українському «пупорізка»? Невже «адвокат» по-вашому «брехунець»?..»

На це дядько Тарас відповів, що «акушерка» по-українськи «повитуха». А от російського варіанту немає, бо це слово запозичене, французьке.

Проголосували – і закінчили дискусію. Тьотя пропонує на зборах придумати прізвище, більш людське, ніж «Мазайло».

Мокій пропонує додати ще й другу половину – Квач. Почали голосувати, Уля вибігла, так і не піднявши руки.

Дали слово дядьку. Той згадав про діда-запорожця, запропонував залишити хоч корінь «маз», тоді він проголосує «за» зміну прізвища. Ще раз підняли руки – вирішено міняти. Почали пропонувати прізвища: Де Мазе, Фон Мазел, Мазайлович, Мазайленко, Мазанський. Зійшлися на «Мазєнін». Всі крикнули – ура!

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

Микола Куліш Мина Мазайло скорочено

ЧЕТВЕРТА ДІЯ

Четвертого дня прибігла Уля – зворушена, весела. Говорить Рині,що закохала в себе Мокія, розказавши вірш Грінченка, якого т ой довго шукав і не міг знайти. Мокій запропонував разом жити.
Рина говорить подружці: «Сьогодні, зараз ти кажеш Мокієві, що їдеш жити до тітки в Одесу… розумієш? І тільки тоді, коли він погодиться змінити своє прізвище на Мазєніна, ти не їдеш?». Бо Мокій подав заяву, щоб йому залишили старе прізвище.

Мазайлиха до Улі: «Ви йому потрібна не на коханнячко,.. а тільки на те, щоб робити на вас українізацію…»

Тьотя: «Боже!.. По-моєму, прілічніє бить ізнасілованной, нєжєлі українізірованной».

Мокій та Уля. Дівчина говорить, що їй потрібно їхати до тітки в Одесу. Мока говорить, що все зробить для того, щоб вона залишилася. Але Уля сказала: «Прощайте!..» — і пішла.

Ускочили тьотя, Рина і мати. Незабаром Мазайло з газетою. Тьотя читає урочисто: «Харківський окрзагс на підставі арт. 142—144 Кодексу законів про родинну опіку та шлюб оголошуєм громадянин Мина Мазайло міняє своє прізвище Мазайло на Мазєнін…»

Тьотя пропонує газету вставити в рамку за скло.

Прийшла Баронова-Козино з букетом квітів привітати Мину. Навстіж розчинилися двері – од старих Мазайлів і од Мокія. Разом всі увійшли. Почалися привітання. Мока стоїть осторонь. Тьотя прибила на стіну газету в рамці. Всі радіють.

Раптом увійшли Тертика, з м’ячем і з газетою «Комсомолець України», Губа і за ними Уля. Запитали, що за шум. Тьотя показала на газету і запропонувала прочитати.

Губа читає: «За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазеніна…». Ойкнули.

Тертика до Мокія: «А ми прийшли врятувати тебе од міщанської стихії… Ближче до комсомолу! Держися комсомолу! Верни руля на комсомол! Ну?». Уля сказала, що це вона покликала комсомольців на допомогу, і що до тітки вже не їде.

Мокій до Улі: «Ну, Улю!.. (До комсомольців). Присяги не кажемо тепер…»

Губа: «Знаю. Це з вірша Яновського:
Десять літ будуєм владу Рад.
Маяком стоїть УСРР.
Нація не піде вже назад!»
Тертика: « Навпаки, скоро скажемо всім Мазеніним: гол!»

Ударив м’яча. Губа підбив. Мокій і собі. Уля собі.

Схожі записи

  • Микола Куліш п’єса Мина МазайлоМикола Куліш п’єса Мина Мазайло Шкільна бібліотека Микола Куліш Мина Мазайло читати п'єса у повному обсязі ПЕРША ДІЯ 1 Нарешті У л я прийшла. Р и н а до неї, од люстра: — Ой, Улю, ой, тільки Улю, і тобі не […]
  • Микола Куліш біографія скороченоМикола Куліш біографія скорочено  Микола Куліш 18 грудня 1892 — 3 листопада 1937  біографія  скорочено Іван Тобілевич створив клясичну драму народного театру, Леся Українка — клясичну європеїзовану українську драму. […]
  • Микола Куліш Маклена Ґраса скороченоМикола Куліш Маклена Ґраса скорочено Микола Куліш «Маклена Ґраса» скорочено короткий зміст Дія перша На світанку Анеля розбудила матір і сказала, що їй освідчився пан Владик Зарембський і попросив, щоб вона поговорила […]
  • Микола Куліш життєвий та творчий шляхМикола Куліш життєвий та творчий шлях  Микола Куліш 1892 — 1937  життєвий та творчий шлях  скорочено Основні твори:  Драма «97», трагікомедій «Отак загинув Гуска», «Мина Мазайло»; «Маклена Граса», «Патетична соната», […]
  • Тематика творів Івана Нечуя-Левицького. Короткий зміст творів.Тематика творів Івана Нечуя-Левицького. Короткий зміст творів. Провідними в творчості Івана Нечуй-Левицького є такі теми: тема села; тема духовенства; тема інтелігенції. До селянської теми Нечуй-Левицький звернувся уже в перших творах – […]
Мітки , , , , , , , , , , . Закладка постійне посилання.