У просторах Інтернету

У просторах Інтернету



Вступ

Жила на світі дівчинка, гарненька, русява, з блакитними очима. Одним словом – красуня. Звали її Христя. Якось подарували дівчинці комп’ютер, але вона не знала, як  ним користуватись та яких  правил треба додержуватись. Коли Христя дивилась мультик, то побачила дуже привабливу рекламу. Дівчинка одразу ж клацнула туди. Після того все ніби перевернулося з ніг на голову. З цього моменту почалися Христині пригоди.

Перше завдання

Спочатку дівчинка падала в безодню. Падала хвилин двадцять. Потім Христя побачила Андроїда. Але він розмовляв англійською. На щастя, дівчинка в школі вивчала цю мову  і знала її краще за всіх у класі. І вона змогла розібрати слова, які говорив Андроїд.

— Ти повинна виконати два завдання, – каже зелений чоловічок.

— А якщо я не зможу їх виконати? – зі страхом спитала Христя.

— Тоді ти зостанешся тут назавжди!

— Але … , – тільки-но дівчинка почала говорити,  Андроїд зник.

Перед Христею з’явилося перше завдання, у якому говорилося: «Знайди кристал у печері  і принеси його в  дім  Віруса,  він дасть тобі чарівний комп’ютер, принеси його на це ж місце, у цей час, завтра”.

Дівчинка почала плакати і подумала:

— Навіщо я клацнула на ту рекламу!

Але вона пішла шукати печеру. По дорозі Христя зустріла кота. Він був гарнесенький, сіренький, з великими очами, але дуже сумний.

— Привіт, котику.

  • Привіт, дівчинко.
  • Як тебе звати? – питає Христя.
  • Мене звати Боня .
  • А мене Христя.
  • Дуже приємно.
  • А чого ти такий сумний? – питає дівчика .
  • Розумієш, я був грою, яку видалили, і тепер мені нікуди йти.
  • Тоді … . Ходімо зі мною! Разом веселіше!
  • А куди ти йдеш?





— Мені потрібно знайти печеру, а в печері кристал, потім його треба віднести Вірусу, а він дасть чарівний  комп’ютер, його потрібно віднести Андроїду.

На вечір Христя дуже зголодніла. Дівчинка з котом заходилася робити халабуду на ніч. А ще в цьому світі,  якщо ти чогось забажаєш, то воно одразу ж з’являється. Так вони і повечеряли.

Настав ранок, Христя з Бонею відправилися шукати печеру.  Їхня дорога була важка: спочатку йшли полями, потім – болотами, нарешті дісталися потрібного місця. У печері було мокро,  холодно і страшно.  Але друзі все ж зайшли. Там було три тунелі, Христя зразу пішла в перший. Але, на жаль, там не було кристала, у другому теж. Нарешті! У третьому тунелі був той самий кристал. Христя з Бонею швидесенько забрали його і вибігли з печери.

  • Ну що, куди тепер йдемо? – питає котик.
  • До Віруса.
  • О … то чоловік з манерами, але з ним треба бути обережним.
  • Добре, ходімо.

Коли друзі дійшли, дівчинка обережно постукала у двері, які були  старими, з мохом.

  • Хто там!?
  • Даруйте, я принесла Вам кристал.
  • Це важливе «дєло»! Заходьте!

Зайшовши,  дівчинка побачила розкішний дім. Вона віддала кристал, а Вірус дав малесенький  комп’ютер. Тільки-но Христя вийшла, вмить перед нею з’явився Андроїд і сказав:

  • Молодець, ти виконала перше завдання!

Друге завдання

Через хвилини дві з’явилося наступне  завдання: «Зайди в соцмережу  Instagram,  там буде дві кнопки, які треба натиснути одночасно».

  • Боню, ти знаєш, де знаходиться ця соцмережа ?
  • Так,ходімо!

Йшли друзі дні два. Зустріли охоронця, той запитав:

  • Ти хто?
  • Мені дуже треба… у мене завдання… мені сказав Андроїд.
  • Андроїд? Тоді проходь, люба дівчинко.

З’ясувалося, що Андроїд – головний у цій країні.

Довго друзі шукали ці кнопки. Знайшовши кнопку і натиснувши її,  Христя різко почала злітати. Вона прокинулася  вже вдома  і зрозуміла, що це був лише її сон.  Мама Христі гукала дівчинку. Батьки хотіли подарувати Христі кота, побачивши якого, дівчинка зрозуміла,  що це той самий Боня. Ось такі «пригоди» сталися з дівчинкою!

Автор:
Гогунська Аріна,
учениця 6-го класу




Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *