Гоголь Микола оповідання Вечір проти Івана Купала скорочено

Гоголь Микола оповідання Вечір проти Івана Купала скорочено

Гоголь Микола 

оповідання «Вечір проти Івана Купала»

скорочено

короткий зміст

 Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід.

В одному хуторі жив чоловік — пив, гуляв, а то раптом пропадав. Дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка — таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол у людській подобі).У козака Коржа був робітник Петро Безродний. Був би він добрим козаком, якби його одягти як слід у козацький одяг. І закохався Петро в дівчину-красуню — дочку свого господаря. Якось Корж побачив, що наймит із його дочкою Підоркою цілується. Розсердився він, прогнав робітника. А тут до них багатий лях став навідуватися, вже й про сватання говорили. Послала дівчина свого малого братика Івася розказати Петрові, що незабаром її заміж за нелюбого віддадуть.

Гоголь Микола оповідання Вечір проти Івана Купала скорочено

Гоголь Микола оповідання Вечір проти Івана Купала скорочено

Зажурився Петрусь дуже, пішов у шинок. П’є горілку, а вона його не бере. Раптом Басаврюк з’явився, сказав, що може допомогти: хай Петро у Ведмежий яр приходить завтра, якраз у ніч на Івана Купала. Тільки одне чорт у нього візьме за гору червінців. Погодився Петрусь, прийшов. Басаврюк йому й сказав, щоб чекав півночі й зірвав лише квіт папороті, ніяку іншу квітку, а потім біг не озираючись. Серед багатьох прекрасних квітів розцвіла вогняна квітка папороті. Прийшла відьма, поворожила, кинула квітку, і та вказала, де скарб заритий. Став Петро копати — викопав скриню зі скарбом. Відьма сказала, що треба його кров’ю скропити, інакше він у землю піде. І підвела дитину. Це був Івась, брат коханої дівчини. Хотів Петро кинутися на відьму, а ззаду Басаврюк загримів: що, мовляв, обіцяв виконати? Знавіснів хлопець, схопив ніж і пролив безвинну кров. Потім побіг додому й заснув. Прокинувся — а біля нього два мішки із золотом. Корж побачив їх і за зятя Петра визнав. Одружилися Петрусь і Підорка. Довго весілля гуляли, раділи. От тільки сказали, що Івася перед цим цигани вкрали.

Люди із сумнівом поглядали, говорили, що не принесе щастя бісівське добро, нечесним шляхом здобуте. Так і сталося. Став Петро сумувати, дичавіти, щось намагався згадати. Підорка всі очі проплакала, пішла навіть до знахарки у Ведмежий яр. Коли та прийшла до Петра, він, побачивши її, дико засміявся й кинув на неї сокиру, баба Зникла, а з’явився привид Івася. Підорка вискочила з хати за ним, а Петро зачинив двері. Люди не могли їх відкрити, а коли вибили, то побачили на місці Петруся купку попелу, а в мішках замість грошей — черепки.

Підорка пішла в монастир і ніби заніміла.

А в селі знову з’явився Басаврюк і показувався то в печеному барані, то в чарці, то в діжі, лякаючи людей.

Схожі записи

Мітки , , , , , , , . Закладка постійне посилання.