Лист до мами. Вірш

Лист до мами. Вірш



Пишу листа до мами – і серце завмира,
Відразу я згадаю, як ніжно обійма.
Її ласкавий погляд і щирий сміх її,
А спів її чарівний, немов мелодії.

«Матуся рідна, ненька,
Як почуваєш ти себе?
Сумую я, рідненька,
Постійно згадую тебе.

Так хочу подивитись
На твій суворий погляд,
І, міцно пригорнувшись,
Відчути тебе поряд.

Якщо побачу слізку
Я на очах твоїх,
Моя душа наллється
Дощем з холодних рік.

Ти не бери зайвого
В голівоньку свою.
Відкрию бо ж для себе
Я душеньку твою.

До тебе я приїду
І міцно, люба, обійму.
Найкращої від тебе
На світі не знайду.




Ти не сумуй, рідненька,
Чуєш, люблю я більше за життя
Тебе, моя краса ясненька,
Пройду з тобою крізь буття.

Мені шкода, та вже пора,
«Іти у світ незнаними шляхами»,
Там радість і журба мене чека,
Туди ішов й Павличко з рушниками.

Ну все, бувай
Та вічно пам`ятай —
Як я тебе, ріднесенька, кохаю,
Ціную й щиро поважаю»

Та вже душа болить, та очі повні сліз,
І камінь пада з плеч, неначе сто валіз.
Скоріше б вже матуся мого листа відкрила,
Та, мовчки прочитавши, зростила собі крила.

Автор: Косьмина Євгенія,
учениця 11 класу




Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *