Теорія літератури. Конфлікт у творі.

Теорія літератури. Конфлікт у творі

Загрузка...

Теорія літератури

Конфлікт у творі

Основна суперечність між дійовими особами, яка призводить до боротьби між ними і до розвитку сюжету, називається конфліктом (лат. “незгода, зіткнення”).

Наприклад: у комедії І.Карпенка – Карого “Хазяїн” діють дві  класово-антагоністичні сили – землевласник Пузир зі своїми управителями та безземельні селяни. Інтереси цих груп персонажів діаметрально протилежні, чим пояснюється виникнення суперечностей між ними.

Кожна історична епоха породжує свої, характерні для неї, конфлікти: феодалізм – між кріпаками та крапосними; капіталізм – між пролетаріатом і буржуазією і т. д.

Правильний вибір конфлікту, провідного в зображувану епоху, і правдиве його висвітлення у художньому творі, завжди показує, в якому напрямі йде суспільний розвиток. Якщо письменник звертається до зображення історичних подій, то конфлікт його твору повинен мати певні зв,язки з сучасним життям, а розв,язання цього конфлікту – дати відповідь на ті чи інші пекучі питання сучасності. Конфлікт – основний рушій сюжету. Чим глибші суперечності, тим гостріший конфлікт. Чим гостріший конфлікт, тим динамічніше розвиваються події у творі.

У великих епічних творах звичайно буває основний і 2 –3 допоміжних конфлікта.

Конфлікти за своїм характером умовно поділяються на 3 різновиди:

  • соціальний – суперечності між різними суспільними класами в класово –

антагоністичному суспільстві (“Fata morgana ” М. Коцюбинського) або між людьми, що мають протилежні точки зору на певні соціальні явища;

  • побутовий – незгоди на грунті приватної власності (І.Нечуй-Левицький “Кайдашева сім,я”);
  • соціально – психологічний – виявлення суперечностей у світогляді персонажа, викликаних суперечностями в суспільному житті (М.Коцюбинський “ Intermezzo ” – суперечність між особистими прагненнями героя та громадським обов,язком).